1. Великий тлумачний словник сучасної мови

врозбивку

вро́збивку

(урозбивку), присл.

1》 Не підряд; не разом, нарізно.

2》 друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врозбивку — вро́збивку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. врозбивку — ВРО́ЗБИВКУ (УРО́ЗБИВКУ), присл. 1. Не підряд; не разом, нарізно. Петрусь промовив урок шпарко: вмів назвати літери і вряд, і врозбивку, і боком йому поставлять, і догори ногами, а він так і шкварить, і не помиляється (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. врозбивку — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  4. врозбивку — ВРО́ЗБИВКУ (УРО́ЗБИВКУ), присл. 1. Не підряд; не разом, напізно. 2. друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою. Днів зо три потів він коло цих слів, пишучи їх укупі і врозбивку (Вас., IV, 1960, 44). Словник української мови в 11 томах