врунити
вру́нити
(урунити), -ить, недок. і док., перех., поет.
Покривати ниву густими зеленими сходами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- врунити — вру́нити дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- врунити — ВРУ́НИТИ, ить, недок., що. Покривати ниву густими зеленими сходами. Весна повільно входить у свої права, лани вже врунить молода озимина (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- врунити — ВРУ́НИТИ (УРУ́НИТИ), ить, недок. і док., перех., поет. Покривати ниву густими зеленими сходами. Я полюбив, як батьківщину, Де врунить поле ярина, Радянську зоряну країну (Перв., І, 1958, 177). Словник української мови в 11 томах