всотувати

всо́тувати

(усотувати), -ую, -уєш, недок., всотати (усотати), -аю, -аєш, док., перех.

1》 Те саме, що всмоктувати.

2》 перен. Вбирати в себе, сприймати різні враження зовнішнього світу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всотувати — всо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. всотувати — ВСО́ТУВАТИ (УСО́ТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСОТА́ТИ (УСОТА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. 1. Те саме, що всмо́ктувати. А над степом злива нависає. Теплі краплі всотують лани (І. Словник української мови у 20 томах
  3. всотувати — всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх (дівчат) вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Фразеологічний словник української мови
  4. всотувати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. всотувати — ВСО́ТУВАТИ (УСО́ТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСОТА́ТИ (УСОТА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. Те саме, що всмо́ктувати. А над степом злива нависає. Теплі краплі всотують лани (Мур., Лірика, 1954, 43); Пісок давно росу всотав. Давно пішло вже сонце вгору (Ус. Словник української мови в 11 томах