втіха

вті́ха

втіхонька, втішання, втішати, втішатися, втішений, втішити, втішитися, втішливий, втішливість, втішливо, втішненький, втішний, втішник, втішниця, втішність, втішно див. утіха, утіхонька і т. д.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втіха — (почуття веселої розради) радість, мн. радощі, (задоволення) відрада, розрада, (в процесі тривалих тривог) просвіток. Словник синонімів Полюги
  2. втіха — вті́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. втіха — Радість, приємність, обр. радість для серця <�душі>; (дітям) забава, розвага; (любовна) радощі, насолода, блаженство, раювання, сердечний рай; (у горі) розрада. Словник синонімів Караванського
  4. втіха — [ўт'іха] = утіха -хие, д. і м. ўт'іс'і Орфоепічний словник української мови
  5. втіха — ВТІ́ХА див. уті́ха. Словник української мови у 20 томах
  6. втіха — Було втіхи, чотири міхи. Насміх з тих, що пропили, та прогуляли своє добро, а тепер бідують. Втіхи година, а біди до смерти. Нарікання недібраної пари людей. Весілля триває коротенько, а бідувати разом треба до смерти. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. втіха — див. радість Словник синонімів Вусика
  8. втіха — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
  9. втіха — ВТІ́ХА, ВТІ́ХОНЬКА, ВТІША́ННЯ, ВТІША́ТИ, ВТІША́ТИСЯ, ВТІ́ШЕНИЙ, ВТІ́ШИТИ, ВТІ́ШИТИСЯ, ВТІ́ШЛИВИЙ, ВТІ́ШНИЙ, ВТІ́ШНИК, ВТІ́ШНИЦЯ, ВТІ́ШНІСТЬ, ВТІ́ШНО див. уті́ха, уті́хонька і т. д. Словник української мови в 11 томах