утіха
уті́ха
(втіха), -и, ж.
1》 Почуття радості, задоволення, викликане ким-, чим-небудь.
2》 Той (те), хто (що) викликає в комусь таке почуття.
3》 Забава, розвага.
|| Радість, насолода.
4》 Те, що заспокоює кого-небудь, полегшує горе, сум, неспокій, хвилювання і т. ін.
5》 рідко. Те саме, що утішання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утіха — уті́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- утіха — Радість, приємність, обр. радість для серця <�душі>; (дітям) забава, розвага; (любовна) радощі, насолода, блаженство, раювання, сердечний рай; (у горі) розрада. Словник синонімів Караванського
- утіха — див. веселощі; радість Словник синонімів Вусика
- утіха — [ўт'іха] = втіха -хие, д. і м. ўт'іс'і Орфоепічний словник української мови
- утіха — Розрада, радість, приємність Словник чужослів Павло Штепа
- утіха — УТІ́ХА (ВТІ́ХА), и́, ж. 1. Почуття радості, задоволення, викликане ким-, чим-небудь. У очах втіха заясніла; Усмішка грає гордовита (Леся Українка); Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність... (М. Словник української мови у 20 томах
- утіха — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
- утіха — Уті́ха, -хи, -сі; уті́хи, уті́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- утіха — УТІ́ХА (ВТІ́ХА), и́, ж. 1. Почуття радості, задоволення, викликане ким-, чим-небудь. У очах втіха заясніла; Усмішка грає гордовита (Л. Укр., І, 1951, 338); Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах