1. Великий тлумачний словник сучасної мови

утішання

утіша́ння

(втішання), -я, с.

1》 Дія за знач. утішати.

2》 рідко. Забава, розвага.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утішання — утіша́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утішання — УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. утіша́ти. Він знав: про що б не почав мову, все їй болітиме, бо все так чи інакше буде стосуватися Юрія .. Втішати? Але, здається, вона не з тих, що приймають втішання (О. Словник української мови у 20 томах
  3. утішання — РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХА розм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКА розм., РО́ЗРИВКА діал. Словник синонімів української мови
  4. утішання — УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. утіша́ти. Він знав: про що б не почав мову, все їй болітиме, бо все так чи інакше буде стосуватися Юрія.. Втішати? Але, здається, вона не з тих, що приймають втішання (Гончар, III, 1959, 217). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах