1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вужик

ву́жик

-а, ч.

Зменш. до вуж.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вужик — ву́жик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вужик — ВУ́ЖИК, а, ч. Зменш. до вуж. У старих, погнилих пнях люблять тут бувати сірі, блискучі, не шкідливі вужики – вбогі, покарані Богом сотворіння, що лежать десь на гарячій стежині спіралькою (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. вужик — ВУ́ЖИК, а, ч. Зменш. до вуж. *У порівн. Маленький, висохлий за літо потічок безшумно звивався чорним вужиком серед пожовклих трав (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 51). Словник української мови в 11 томах