вузько

ву́зько

Присл. до вузький.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузько — ву́зько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вузько — ВУ́ЗЬКО. Присл. до вузьки́й. Чисте та привітне село здаля здається вам і тісним, і вонючим – з дворів несе хлівами, по вулицях трусько та вузько (Панас Мирний); Созінов, вискочивши з машини, прямує дорогою, що вузько лягла поміж болотом та яром (М. Словник української мови у 20 томах
  3. вузько — Ву́зько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вузько — ВУ́ЗЬКО. Присл. до вузьки́й. Чисте та привітне село здаля здається вам і тісним, і вонючим — з дворів несе хлівами, по вулицях трусько та вузько (Мирний, IV, 1955, 321). Словник української мови в 11 томах
  5. вузько — Вузько нар. Узко. ум. вузенько, вузесенько. Словник української мови Грінченка