вузькоплечий

вузькопле́чий

-а, -е.

Який має вузькі плечі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузькоплечий — вузькопле́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузькоплечий — ВУЗЬКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. З вузькими плечима. Високий, стрункий, вузькоплечий, ніби велетень, котрому не дали гаразд розвинутися й набрати тiла (Б. Лепкий); Я тепло подивився на його [Осодчого] вузькоплечу згорблену спину (Б. Словник української мови у 20 томах