вузькоплечий
вузькопле́чий
-а, -е.
Який має вузькі плечі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вузькоплечий — вузькопле́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- вузькоплечий — ВУЗЬКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. З вузькими плечима. Високий, стрункий, вузькоплечий, ніби велетень, котрому не дали гаразд розвинутися й набрати тiла (Б. Лепкий); Я тепло подивився на його [Осодчого] вузькоплечу згорблену спину (Б. Словник української мови у 20 томах