1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вузівець

ву́зівець

-вця, ч., розм.

Студент вузу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузівець — ву́зівець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вузівець — ВУ́ЗІВЕЦЬ, вця, ч., заст. Студент вузу; вишівець. Як із вирію журавлі летять, так на свята з'їжджаються вузівці (В. Швець); Який же з мене студент і майбутній журналіст? Та, може, за цей час колишній вузівець навіть забув, як тримати в руці перо (О. Шугай). Словник української мови у 20 томах
  3. вузівець — ВУ́ЗІВЕЦЬ, вця, чол., розм. Студент вузу. Як із вирію журавлі летять, так на свята заїжджаються вузівці (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 21). Словник української мови в 11 томах