вібрування

вібрува́ння

-я, с.

Дія за знач. вібрувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібрування — вібрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вібрування — ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ми танцювали вдруге. Я відчував її тепле, пружне тіло, і здавалося, що воно випромінює якесь особливе хвилююче і п'янюче вібрування... (У. Самчук); Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. вібрування — ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (Коп., Вибр., 1948, 82). Словник української мови в 11 томах