вібрування
ВІБРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вібрува́ти.
Ми танцювали вдруге. Я відчував її тепле, пружне тіло, і здавалося, що воно випромінює якесь особливе хвилююче і п'янюче вібрування... (У. Самчук);
Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вібрування — вібрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вібрування — -я, с. Дія за знач. вібрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вібрування — ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (Коп., Вибр., 1948, 82). Словник української мови в 11 томах