1. Словник української мови у 20 томах

вібрувати

ВІБРУВА́ТИ, у́є, недок.

Перебувати у стані вібрації.

Пригрівало травневе сонце, вібрувало повітря від гомону й пісень (Л. Смілянський);

Відчуває Котик, як вібрує і здригається літак (В. Собко);

За вікнами було тихо, лише іноді глухо вібрували шибки від далекого заводського гулу (М. Руденко);

// Дрижати, переливатися (про голос, звук).

Голос чистий, тихий, з особливою ласкою вібрує на високих нотах (М. Івченко);

Голос його тремтів та вібрував на неприродно високих тонах піднесення (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібрувати — вібрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вібрувати — -ує, недок. Перебувати в стані вібрації. || Дрижати, переливатися (про голос, звук). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вібрувати — Тремтіти, потремтіти, затремтіти, протремтіти, двигтіти, задвигтіти, подвигтіти, продвигтіти, (світло) миготіти, замиготіти, помиготіти, промиготіти, мигтіти, замигтіти, помигтіти, (струна) бреніти, вибреніти, забреніти, збреніти, перебреніти, побреніти, пробреніти Словник чужослів Павло Штепа
  4. вібрувати — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  5. вібрувати — ТРЕМТІ́ТИ (про голос — переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИ розм., ДЕРЕНЬКОТА́ТИ (ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ) підсил. розм. — Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти (задеренькоті́ти). Словник синонімів української мови
  6. вібрувати — Вібрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вібрувати — ВІБРУВА́ТИ, у́є, недок. Перебувати в стані вібрації. Відчуває Котик, як вібрує і здригається літак (Собко, Зор. крила, 1950, 242); За вікнами було тихо, лише іноді глухо вібрували шибки від далекого заводського гулу (Руд. Словник української мови в 11 томах