відбороняти

відбороня́ти

-яю, -яєш, недок., відборонити, -оню, -ониш, док., перех.

Те саме, що обороняти; захищати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбороняти — відбороня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбороняти — Боронити, обороняти, оборонити, убороняти, уборонити, повбороняти, захищати, захистити, позахищати Словник чужослів Павло Штепа
  3. відбороняти — ВІДБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., кого, що. Те саме, що обороня́ти. – А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відбороняти — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
  5. відбороняти — ВІДБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех. Те саме, що обороня́ти; захищати. — А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  6. відбороняти — Відбороняти, -няю, -єш сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71. Словник української мови Грінченка