відбудовник

відбудо́вник

-а, ч.

Той, хто бере участь у відбудовній роботі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбудовник — відбудо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відбудовник — ВІДБУДО́ВНИК, а, ч. Той, хто бере участь у відбудовній роботі. Того ж таки дня рушив [Михайло] до райцентру одержувати путівку відбудовника Донецького басейну (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. відбудовник — ВІДБУДО́ВНИК, а, ч. Той, хто бере участь у відбудовній роботі. Того ж таки дня рушив [Михайло] до райцентра одержувати путівку відбудовника Донецького басейну (Ю. Янов., II, 1954, 141). Словник української мови в 11 томах