відбудовник
відбудо́вник
-а, ч.
Той, хто бере участь у відбудовній роботі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбудовник — відбудо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відбудовник — ВІДБУДО́ВНИК, а, ч. Той, хто бере участь у відбудовній роботі. Того ж таки дня рушив [Михайло] до райцентру одержувати путівку відбудовника Донецького басейну (Ю. Словник української мови у 20 томах
- відбудовник — ВІДБУДО́ВНИК, а, ч. Той, хто бере участь у відбудовній роботі. Того ж таки дня рушив [Михайло] до райцентра одержувати путівку відбудовника Донецького басейну (Ю. Янов., II, 1954, 141). Словник української мови в 11 томах