відвар
відва́р
-у, ч.
Рідина, в якій що-небудь варилось.
|| Рідка лікарська форма, яка є водним екстрактом із лікарської рослинної сировини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвар — відва́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відвар — Вивар, див. екстракт Словник чужослів Павло Штепа
- відвар — ВІДВА́Р, у, ч. Рідина, насичена соком того, що в ній варилося. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні, змішану з огидним одваром ріжків (З. Словник української мови у 20 томах
- відвар — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) . Словник синонімів української мови
- відвар — ВІДВА́Р, у, ч. Рідина, в якій що-небудь варилось. Дівчина випила приписану порцію відвару (Фр., II, 1950, 319); Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні, змішану з огидним одваром ріжків (Тулуб, Людолови, I, 1957, 377)... Словник української мови в 11 томах