1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відволікатися

відволіка́тися

-аюся, -аєшся, недок., рідко.

1》 Залишати поза увагою кого-, що-небудь.

2》 Пас. до відволікати 1), 3)

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відволікатися — відволіка́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відволікатися — ВІДВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДВОЛІКТИ́СЯ, ічу́ся, іче́шся, док. 1. Перериватися на щось інше, звертати увагу на щось інше. Сказав те, аби лиш розряджувати напругу, аби лиш відволікатись від того протоколу, що лежить на краєчку стола (І. Словник української мови у 20 томах
  3. відволікатися — ВІДВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Залишати поза увагою кого-, що-небудь. Коли хтось з нас [військовополонених] підставляв під удар себе, щоб прикрити Дмитра, його били.. Словник української мови в 11 томах