відгриміти
відгримі́ти
-мить; мн. відгримлять; док.
Перестати гриміти.
|| перен. Закінчитися (про щонебудь гучне, бурхливе).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгриміти — відгримі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгриміти — [в'ідгрием’ітие] -мит', -мл'ат' Орфоепічний словник української мови
- відгриміти — ВІДГРИМІ́ТИ, ми́ть; мн. відгримля́ть; док. Перестати гриміти. Відшуміли, відгриміли грози, засяяв чистий голубий обрій на сході (І. Словник української мови у 20 томах
- відгриміти — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ... Словник синонімів української мови
- відгриміти — ВІДГРИМІ́ТИ, ми́ть; мн. відгримля́ть; док. Перестати гриміти. Відшуміли, відгриміли грози, засяяв чистий голубий обрій на сході (Цюпа, Назустріч.., 1958, 33); *Образно. Словник української мови в 11 томах