віддієслівний
віддієслі́вний
-а, -е, грам.
Утворений від дієслова.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддієслівний — віддієслі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- віддієслівний — ВІДДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Утворений від дієслова. Віддієслівні іменники становлять особливу групу слів, споріднених своєю семантикою з дієсловом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- віддієслівний — Віддієслі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віддієслівний — ВІДДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е, грам. Утворений від дієслова. Віддієслівні іменники становлять особливу групу слів, споріднених своєю семантикою з дієсловом (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 358). Словник української мови в 11 томах