1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відерко

віде́рко

-а, с.

Зменш. до відро 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відерко — віде́рко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відерко — ВІДЕ́РКО, а, с. Зменш. до відро́ 1. От я ж таки любив тягнути горілочку, .. так що хоч відерко улий, то не зостанеться ні краплі (Г. Квітка-Основ'яненко); На причілку вхопив [Юрко] вудку, відерко з черв'яками і лише залопотів підошвами (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  3. відерко — див. відро Словник синонімів Вусика
  4. відерко — Віде́рко, -ка, -ку; -де́рка, -де́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відерко — ВІДЕ́РКО, а, с. Зменш. до відро́ 1. От я ж таки любив тягнути горілочку,.. так що хоч відерко умий, то не зостанеться ні краплі (Кв.-Осн., II, 1956, 113); На причілку вхопив [Юрко] вудку, відерко з черв’яками і лише залопотів підошвами (Чорн., Красиві люди, 1961, 95). Словник української мови в 11 томах
  6. відерко — Відеречко, відерко, -ка с. ум. отъ відро. Словник української мови Грінченка