відквітлий
відкві́тлий
-а, -е.
Який перестав цвісти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відквітлий — відкві́тлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відквітлий — ВІДКВІ́ТЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відкві́тнути. Хвилюють жита, пшениці, і сизі хмарки пилу з відквітлого збіжжя здіймаються догори (Ф. Малицький); Відквітлі яблуні щось таємно шепотіли у шкільному саду (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- відквітлий — ВІДКВІ́ТЛИЙ, а, е. Який перестав цвісти. Відквітлі яблуні. Словник української мови в 11 томах