1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відкочений

відко́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відкотити.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкочений — відко́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкочений — ВІДКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкоти́ти. На майдані викрики команд. Сіра обірвана різноманітна юрба, чоловік п'ятсот, вишикувалася квадратом. Картузи, кудлаті папахи, пілотки з відкоченими на вуха бортами (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. відкочений — ВІДКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкоти́ти. На майдані викрики команд. Сіра обірвана різноманітна юрба, чоловік п’ ятсот, вишикувалася квадратом. Картузи, кудлаті папахи, пілотки з відкоченими на вуха бортами (Тют., Вир, 1964, 359); // У знач. Словник української мови в 11 томах