відкрити

відкри́ти

див. відкривати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкрити — відкри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкрити — [в'ідкритие] -ийу, -ийеиш Орфоепічний словник української мови
  3. відкрити — ВІДКРИ́ТИ див. відкрива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відкрити — відкрива́ти / відкри́ти Аме́рику, ірон. Говорити чи оголошувати про те, що всім давно відоме. — Орисю, організація служниць існує вже добрих тридцять років, а ти нам тут відкриваєш Америку (Ірина Вільде); “Тобі, можливо, нудно читати ці рядки. Фразеологічний словник української мови
  5. відкрити — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. відкрити — Відкри́ти, -кри́ю, -кри́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відкрити — ВІДКРИ́ТИ див. відкрива́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. відкрити — Відкрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відкрити, -крию, -єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. н. п. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825. Словник української мови Грінченка