відкривати
відкрива́ти
-аю, -аєш, недок., відкрити, -ию, -иєш, док., перех.
1》 Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого-небудь.
|| Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого-, що-небудь.
|| Зсуваючись у той чи інший бік або піднімаючись угору, робити доступним зорові.
2》 розм. Те саме, що відчиняти 1).
3》 Робити вільним вхід, доступ куди-небудь у що-небудь.
|| перен. Давати можливість робити що-небудь, користуватися чимсь.
Відкривати (відкрити) кредит — надавати право користуватися кредитом.
Відкривати семафор — піднімаючи догори важіль семафора, показувати, що дорога вільна.
4》 Відкорковувати, розпаковувати або розпечатувати що-небудь; розкривати.
5》 Розгортати що-небудь складене, згорнуте.
|| Розкривати що-небудь сплющене, стулене і т. ін. Відкривати обійми.
Відкривати (відкрити) очі кому — показувати правду, виводити з омани.
6》 Крутячи кран, відводячи клапан і т. ін., що служать перепонами для чого-небудь, вводити, пускати в дію. Відкривати воду. Відкривати газ.
7》 Виявляти, помічати когось (щось), раніше не поміченого (не помічене).
|| Знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням чого-небудь.
8》 Викривати, виявляти те, що було таємницею, невідомим; розкривати. Відкривати душу.
9》 Започатковувати діяльність якої-небудь установи, закладу тощо.
|| Першим починати що-небудь.
|| Починати які-небудь дії. Відкривати засідання.
Відкривати рахунок — а) давати перший внесок у банк (про вкладача) або починати видавати гроші за певним рахунком (про банк); б) одержувати перше очко на свою користь під час спортивних змагань.
Значення в інших словниках
- відкривати — (знімати покриття) розкривати, відслоняти, розм. (повністю) оголювати, (пляшку, банку, пачку) розпечатувати, відкорковувати, (таємницю, істину) виявляти, встановити. Словник синонімів Полюги
- відкривати — відкрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкривати — Двері, вікно, ворота, шафу, чемодан тощо – переважно розчиняти, відчиняти. Повіки своїх очей – переважно розплющувати, відплющувати. Літературне слововживання
- відкривати — (очі) розкривати, розплющувати, ур. отверзати, д. отвирати; (рот) розтуляти; (злочин) викривати; (замкнуте) відмикати; (секрет) виказувати, i>перед кіш</i викладати карти кому; (воду) пускати; (завісу) відтуляти, відслоняти, відслонювати... Словник синонімів Караванського
- відкривати — [в'ідкриеватие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- відкривати — Відкривати, відчиняти, розгортати Часто слова відкривати й відчиняти вважають за синоніми, ніби вони означають одне й те ж, і кажуть: «Відкрий вікно» — замість «відчини вікно» або навпаки: «На нашій вулиці відчинили нову крамницю» ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- відкривати — ВІДКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док. 1. що. Піднімаючи, зсуваючи і т. ін. те, чим закрите, затулене що-небудь, робити доступним його внутрішню частину. Коли Ярина померла, зайшла княгиня.., відкрила ляду її скрині (С. Словник української мови у 20 томах
- відкривати — відкрива́ти / відкри́ти Аме́рику, ірон. Говорити чи оголошувати про те, що всім давно відоме. — Орисю, організація служниць існує вже добрих тридцять років, а ти нам тут відкриваєш Америку (Ірина Вільде); “Тобі, можливо, нудно читати ці рядки. Фразеологічний словник української мови
- відкривати — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
- відкривати — ВІДКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого-небудь. Коли Ярина померла, зайшла княгиня.., відкрила ляду її скрині (Скл. Словник української мови в 11 томах