відкривати

(очі) розкривати, розплющувати, ур. отверзати, д. отвирати; (рот) розтуляти; (злочин) викривати; (замкнуте) відмикати; (секрет) виказувати, i>перед кіш</i викладати карти кому; (воду) пускати; (завісу) відтуляти, відслоняти, відслонювати; (нове) винаходити, виявляти, помічати; (землі) віднаходити; (руди) ЗНАХОДИТИ; (сезон) (роз)починати, започатковувати; Б. відчиняти, (душу) ІД. ділитися секретами.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкривати — (знімати покриття) розкривати, відслоняти, розм. (повністю) оголювати, (пляшку, банку, пачку) розпечатувати, відкорковувати, (таємницю, істину) виявляти, встановити. Словник синонімів Полюги
  2. відкривати — відкрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. відкривати — Двері, вікно, ворота, шафу, чемодан тощо – переважно розчиняти, відчиняти. Повіки своїх очей – переважно розплющувати, відплющувати. Літературне слововживання
  4. відкривати — [в'ідкриеватие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. відкривати — Відкривати, відчиняти, розгортати Часто слова відкривати й відчиняти вважають за синоніми, ніби вони означають одне й те ж, і кажуть: «Відкрий вікно» — замість «відчини вікно» або навпаки: «На нашій вулиці відчинили нову крамницю» ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. відкривати — -аю, -аєш, недок., відкрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого-небудь. || Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. відкривати — ВІДКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док. 1. що. Піднімаючи, зсуваючи і т. ін. те, чим закрите, затулене що-небудь, робити доступним його внутрішню частину. Коли Ярина померла, зайшла княгиня.., відкрила ляду її скрині (С. Словник української мови у 20 томах
  8. відкривати — відкрива́ти / відкри́ти Аме́рику, ірон. Говорити чи оголошувати про те, що всім давно відоме. — Орисю, організація служниць існує вже добрих тридцять років, а ти нам тут відкриваєш Америку (Ірина Вільде); “Тобі, можливо, нудно читати ці рядки. Фразеологічний словник української мови
  9. відкривати — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  10. відкривати — ВІДКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого-небудь. Коли Ярина померла, зайшла княгиня.., відкрила ляду її скрині (Скл. Словник української мови в 11 томах