1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відкупний

відкупни́й

-а, -е, іст.

Прикм. до відкуп.

Відкупна система — передача державою на обумовлений термін права стягнення податків приватним особам – відкупникам.

|| у знач. ім. відкупне, -ного, с. Те саме, що викуп 2.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкупний — відкупни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відкупний — [в'ідкупний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. відкупний — ВІДКУПНИ́Й, а́, е́. Стос. до відкупу. Для збільшення державних прибутків запроваджується відкупна система збирання податків (з наук. літ.); Відкупне мито; // у знач. ім. відкупне́, но́го, с. Те саме, що ви́куп 2. Згоріла вся оселя дідова, як свічечка. Словник української мови у 20 томах
  4. відкупний — ВИ́КУП (гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь), ВІ́ДКУП, ВІДКУПНЕ́, О́КУП заст. — Невільники — здобич військова. Може, тільки за викуп великий дозволить хан їх відпустити (Н. Словник синонімів української мови
  5. відкупний — ВІДКУПНИ́Й, а, е, іст. Прикм. до ві́дкуп; // у знач. ім. відкупне́, но́го, с. Те саме, що ви́куп 2. Словник української мови в 11 томах
  6. відкупний — Відкупний, -а, -е Откупленный, выкупленный. відкупні куми. Мужчина и женщина, которые, въ случаѣ если дѣти въ семьѣ мрутъ, для сохраненія жизни ребенка... Словник української мови Грінченка