відкіт

відкі́т

оту, ч., спец.

Дія за знач. відкотити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкіт — відкі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відкіт — ВІДКІ́Т, ко́ту, ч. 1. Дія за знач. відко́чувати, відкоти́ти 1 і відко́чуватися, відкоти́тися 1. Новий мінівен дає можливість комбінувати внутрішній простір за допомогою переднього і заднього відкоту сидінь, розбирання... Словник української мови у 20 томах
  3. відкіт — ВІДКІ́Т, ко́ту, ч., спец. Дія за знач. відкоти́ти. Словник української мови в 11 томах