відлупити
відлупи́ти
див. відлуплювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлупити — відлупи́ти дієслово доконаного виду відокремити, зняти з чого-небудь — про кору, фарбу; відлупцювати — розм. Орфографічний словник української мови
- відлупити — ВІДЛУПИ́ТИ див. відлу́плювати. Словник української мови у 20 томах
- відлупити — див. побити Словник синонімів Вусика
- відлупити — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)... Словник синонімів української мови
- відлупити — ВІДЛУПИ́ТИ див. відлу́плювати. Словник української мови в 11 томах
- відлупити — Відлупити, -ся см. відлуплювати, -ся. Словник української мови Грінченка