1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відлущений

відлу́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відлущити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлущений — відлу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відлущений — ВІДЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відлу́щити. Мене вабила зламана козацька шабля, що визирнула з-під відлущеної штукатурки (Р. Федорів); Для ефективної дії ліків потрібно очистити просвіт слухового проходу від гною, сірки, відлущених часточок шкіри (з навч. літ.); Відлущений від стіни шар фарби. Словник української мови у 20 томах