відлягати
відляга́ти
-ає, недок., відлягти, -яже, док., безос.
Послаблюватися, зникати (про біль, душевну тривогу, неспокій, а також сильний мороз, негоду).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлягати — відляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлягати — ВІДЛЯГА́ТИ, а́є, недок., ВІДЛЯГТИ́, я́же, док., безос. Переставати відчуватися, послаблюватися, припинятися (про біль, тугу, неспокій і т. ін.). З кожним її словом мені відлягало (У. Словник української мови у 20 томах
- відлягати — СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відлягати — ВІДЛЯГА́ТИ, а́є, недок., ВІДЛЯГТИ́, я́же, док., безос. Послаблюватися, зникати (про біль, душевну тривогу, неспокій, а також сильний мороз, негоду). Надворі одлягає — може, це була остання завірюха (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах