відмовляння
відмовля́ння
-я, с.
Дія за знач. відмовляти 1), 3) і відмовлятися 1), 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмовляння — відмовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відмовляння — ВІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмовля́ти 1, 3 і відмовля́тися 1, 3. Від запропонованої мені посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовляння своєю молодістю (О. Словник української мови у 20 томах
- відмовляння — ВІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмовля́ти 1, 3 і відмовля́тися 1, 3. Для нашого часу характерне відмовляння переважної більшості трудящих від хрещення, вінчання та інших церковних обрядів (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 1;). Словник української мови в 11 томах
- відмовляння — Відмовляння, -ня с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83. Словник української мови Грінченка