1. Словник української мови Грінченка

відмовляння

Відмовляння, -ня

с.

1) = відмова.

2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовляння — відмовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відмовляння — -я, с. Дія за знач. відмовляти 1), 3) і відмовлятися 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмовляння — ВІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмовля́ти 1, 3 і відмовля́тися 1, 3. Від запропонованої мені посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовляння своєю молодістю (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відмовляння — ВІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. відмовля́ти 1, 3 і відмовля́тися 1, 3. Для нашого часу характерне відмовляння переважної більшості трудящих від хрещення, вінчання та інших церковних обрядів (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 1;). Словник української мови в 11 томах