відмічений
відмі́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відмітити.
|| відмічено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмічений — відмі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відмічений — ВІДМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відмі́тити. – Білетики готові, товаришу голово. – Дуже добре. Прошу товаришів тягти. Білетики, одмічені хрестиками, визначають призначення керувати виконанням смертного присуду (В. Словник української мови у 20 томах
- відмічений — ВІДМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмі́тити. Скільки у моїй Вітчизні є Місць, людською славою відмічених (Дор., Серед степу.., 1952, 24); Змагання найсильніших легкоатлетів Європи відмічені новим блискучим успіхом радянських спортсменів (Рад. Укр., 8.IX 1950, 4). Словник української мови в 11 томах