відпихати

відпиха́ти

-аю, -аєш, недок., відіпхнути і рідко відпихнути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Пхаючи когось або щось, відсувати, відстороняти від кого-, чого-небудь.

2》 перен., розм. Відштовхувати, віддаляти когось від себе байдужістю або поганим ставленням, вчинком і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпихати — відпиха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відпихати — Відштовхувати, відтручувати, відсувати; (ставленням) віддаляти, відчужувати. Словник синонімів Караванського
  3. відпихати — ВІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІПХНУ́ТИ, іпхну́, і́пхне́ш, рідко ВІДПИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Пхаючи когось або щось, відсувати, відстороняти від кого-, чого-небудь. Настя кидається до Марусі обороняти. Татарин одпихає її (І. Словник української мови у 20 томах
  4. відпихати — ВІДДАЛЯ́ТИ (переміщати на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДПИХА́ТИ (пхаючи); РОЗВО́ДИТИ (одне від одного). — Док.: віддали́ти, відсторони́ти, відіпхну́ти, розвести́. Завбудинку.. Словник синонімів української мови
  5. відпихати — ВІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІПХНУ́ТИ і рідко ВІДПИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Пхаючи когось або щось, відсувати, відстороняти від кого-, чого-небудь. Настя кидається до Марусі обороняти. Татарин одпихає її (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах