відповзати
відповза́ти
-аю, -аєш, недок., відповзти, -зу, -зеш, док.
Повзучи, віддалятися від кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відповзати — відповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відповзати — ВІДПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Повзучи, переміщуватися вбік, віддалятися від кого-, чого-небудь. Часом він [Задьора] одповзав за кущi, нишпорив помiж ними, шукаючи пташиних гнiзд (В. Словник української мови у 20 томах
- відповзати — див. лізти Словник синонімів Вусика
- відповзати — ВІДЛА́ЗИТИ (повзучи, віддалятися від чого-небудь), ВІДЛІЗА́ТИ, ВІДПОВЗА́ТИ. — Док.: відлі́зти, відповзти́. Джапарідзе відліз з-за свого каменя вбік (В. Собко); Діти йшли слідом за вужем, поки той.. тихо відповз у молодий сосняк (Є. Гуцало). Словник синонімів української мови
- відповзати — ВІДПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Повзучи, віддалятися від ного-, чого-небудь. Сховищем гадюки є будь-яка нірка, від якої вона не відповзає далеко (Визначник земноводних.. Словник української мови в 11 томах