відраювати

Значення в інших словниках

1. відраювати — відра́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. відраювати — ВІДРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого і без прям. дод., також з інфін., розм. Те саме, що відра́джувати. І мати, й сусідки відраюють: з ким ти зв'язалась? Хуліган, розбишака, а ти перша в училищі, лікарем будеш... (О. Словник української мови у 20 томах
3. відраювати — див. радити Словник синонімів Вусика
4. відраювати — ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти. Словник синонімів української мови
5. відраювати — ВІДРА́ЮВАТИ, юю, юєш. недок., ВІДРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що відра́джувати. — Ти б не ходив, Павле, — відраює його хворий голова ЧК. Заблудишся (Цюпа, Грози.., 1961, 126); Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах