відринутий
відри́нутий
-а, -е, заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відринути 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відринутий — відри́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відринутий — ВІДРИ́НУТИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до відри́нути 2. А я, мов проклятий Той Іуда, одринутий І людьми, і Богом, Тиняюся, ховаюся (Т. Шевченко); У місті завжди існував соціальний прошарок, відринутий суспільством (із журн.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- відринутий — ВІДРИ́НУТИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до відри́нути 2. А я, мов проклятий Той Іуда, одринутий І людьми і богом, Тиняюся, ховаюся (Шевч., II, 1953, 252); *У порівн. Другі бігали, гвалтували, а він як одринутий сидів мовчки (Мирний, IV, 1955, 112). Словник української мови в 11 томах