1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відрощувати

відро́щувати

-ую, -уєш, недок., відростити, -ощу, -остиш, док., перех.

Не підстригаючи, не підтинаючи, залишати волосся або нігті рости до певної довжини; запускати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрощувати — відро́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відрощувати — ВІДРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що. Давати можливість відрости, досягати в рості якихось розмірів, якоїсь величини. – Шкура – діло тонке, всякий її по-своєму рятує, а інший ще й відрощує на ній те, що має їжак (М. Словник української мови у 20 томах
  3. відрощувати — ВІДПУСКА́ТИ (не обрізуючи, дозволяти рости — волоссю, бороді, вусам), ЗАПУСКА́ТИ, ВІДРО́ЩУВАТИ, ПОПУСКА́ТИ розм. — Док.: відпусти́ти, запусти́ти, відрости́ти, попусти́ти. Він змінився за цей час, ще більше посивів, відпустив бороду (І. Словник синонімів української мови
  4. відрощувати — ВІДРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех. Не підстригаючи, не підтинаючи, залишати волосся або нігті рости до певної довжини; запускати. Він відростив солідний старшинський вус (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 146). Словник української мови в 11 томах