відрядник
відря́дник
-а, ч.
Той, хто працює за відрядною оплатою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрядник — відря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відрядник — ВІДРЯ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює за відрядною оплатою. У депо станції Київ-Пасажирський було переглянуто порядок виплати зарплати робітникам-відрядникам (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- відрядник — ВІДРЯ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює за відрядною оплатою. Було переглянуто [в депо станції Київ-Пасажирський] порядок виплати зарплати робітникам-відрядникам (Веч. Київ, 31.I 1963, 2). Словник української мови в 11 томах