відставка
відста́вка
-и, ж.
Остаточне увільнення від служби (зазвичай військової) із забезпеченням пенсії.
Відставка уряду — відхід од влади, розформування уряду в зв'язку з певною політичною ситуацією.
Іти у відставку — звільнятися від служби.
У відставці — звільнений зі служби.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відставка — відста́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відставка — [в'ідзстаўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -авок Орфоепічний словник української мови
- відставка — Відслужба Словник чужослів Павло Штепа
- відставка — ВІДСТА́ВКА, и, ж. Остаточне звільнення від служби, з військової або адміністративної посади. Під Очаков Погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою (Т. Шевченко); Хочу як-небудь себе розважити. Словник української мови у 20 томах
- відставка — дава́ти / да́ти відста́вку. 1. кому. Відмовляти кому-небудь у чомусь; позбавляти когось певного становища і т. ін. Йому як організаторові туристичних поїздок дали відставку (З усн. мови). 2. чому, перен. Витіснити що-небудь з ужитку, з використання. Фразеологічний словник української мови
- відставка — ВІДСТА́ВКА, и, ж. Остаточне звільнення від служби (тепер, звичайно, військової) із забезпеченням пенсії. Під Очаков Погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою (Шевч., II, 1953, 254); Хочу як-небудь себе розважити. Словник української мови в 11 томах