1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відстовбурчуватися

відстовбу́рчуватися

-ується, недок., відстовбурчитися, -иться, док.

Висуватися, випинатися наперед, убік або назад.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстовбурчуватися — відстовбу́рчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстовбурчуватися — ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад. Попереду йшов професор Драга, з повним рюкзаком за плечима, в якому відстовбурчувалися книги (В. Словник української мови у 20 томах
  3. відстовбурчуватися — ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ рідше, ПНУ́ТИСЯ рідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм. (звич. про губи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. відстовбурчуватися — ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад. Куртки та піджаки [колгоспників] відстовбурчувались, випиналися від привезених експонатів (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах