відстовбурчуватися
ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад.
Куртки та піджаки [колгоспників] відстовбурчувались, випиналися від привезених експонатів (Ю. Янов., І, 1958, 507);
Попереду йшов професор Драга, з повним рюкзаком за плечима, в якому відстовбурчувалися книги (Кучер, Чорноморці, 1956, 178);
Одежина на йому пошматана, пика заросла.., вуси, наче котячі хвости, одстовбурчилися (Мирний, III, 1954, 389).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстовбурчуватися — відстовбу́рчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відстовбурчуватися — -ується, недок., відстовбурчитися, -иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстовбурчуватися — ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док. Висуватися, випинатися наперед, убік або назад. Попереду йшов професор Драга, з повним рюкзаком за плечима, в якому відстовбурчувалися книги (В. Словник української мови у 20 томах
- відстовбурчуватися — ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ рідше, ПНУ́ТИСЯ рідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯ розм. (звич. про губи). — Док. Словник синонімів української мови