1. Словник української мови в 11 томах

відсторонений

ВІДСТОРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відсторони́ти.

Він був одсторонений від командування (Гончар, Таврія.., 1957, 491).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсторонений — відсторо́нений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. відсторонений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсторонити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсторонений — хохл. (отстранений) усунений відсунений, відсунутий, усунений, усунутий, відхилений, відігнаний, звільнений Словник чужослів Павло Штепа
  4. відсторонений — ВІДСТОРО́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відсторони́ти. Він був одсторонений від командування (О. Гончар); Зацокотів ліфт, і вийшла з нього старенька, відсторонена, здається, від усього світу жінка (В. Коротич). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах