відсіля
відсіля́
відсіль, присл.
З цього місця, від цього місця; звідси.
|| З цього боку, по цей бік.
Ні відсіль ні відтіль — невідомо з чого (на що), невідомо звідки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсіля — відсіля́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- відсіля — ВІДСІЛЯ́, ВІДСІ́ЛЬ, присл. Із цього місця, від цього місця; звідси. Тебе прогонять відсіля (І. Котляревський); – Але слухай, старий, поки я не вернуся, не смій мені відсіля рушитися (І. Словник української мови у 20 томах
- відсіля — ЗВІ́ДСИ (ІЗВІ́ДСИ рідше) (з цього місця), ЗВІДСІЛЯ́, ВІДСІЛЯ́, ЗВІДСІ́ЛЬ, ВІДСІ́ЛЬ, ВІ́ДСИ. Словник синонімів української мови
- відсіля — Відціля́ = відсіля́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відсіля — ВІДСІЛЯ́, ВІДСІ́ЛЬ, присл. З цього місця, від цього місця; звідси. Тебе прогонять відсіля (Котл., І, 1952, 219); — Але слухай, старий, поки я не вернуся, не смій мені відсіля рушитися (Фр., II, 1950, 31); // З цього боку, по цей бік. Словник української мови в 11 томах
- відсіля — Відсіль, відсіля нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106. Словник української мови Грінченка