1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відсічений

відсі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відсікти 1), 2).

|| відсічено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсічений — відсі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відсічений — ВІДСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсі́кти 1, 2. На Оксенових людей посипався сніг, відсічені кулями гілки (Григорій Тютюнник); Це було останнє, що він бачив у своєму житті, – свої відсічені закривавлені руки (В. Словник української мови у 20 томах
  3. відсічений — ВІДСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсікти́ 1, 2. І враз відсічена петля Безсило впала (Стельмах, Жито.., 1954, 91); На Оксенових людей посипався сніг, відсічені кулями гілки (Тют., Вир, 1964, 532). Словник української мови в 11 томах