1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відточений

відто́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити.

|| відточено, безос. присудк. сл.

2》 прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відточений — відто́чений 1 дієприкметник від: відточи́ти відто́чений 2 прикметник доведений до досконалості Орфографічний словник української мови
  2. відточений — ВІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відточи́ти 1. З гостро відточеними мечами на поганську землю налітав [Святослав] (Панас Мирний); Пальці намацали біля пояса відточений ніж (А. Шиян); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. відточений — див. гострий Словник синонімів Вусика
  4. відточений — ВІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відточи́ти. З гостро відточеними мечами на поганську землю налітав [Святослав] (Мирний, V, 1955, 268); *Образно. Словник української мови в 11 томах