відцурання
відцура́ння
-я, с.
Дія за знач. відцуратися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відцурання — відцура́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відцурання — ВІДЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відцура́тися. Забув своє відцурання (Г. Квітка-Основ'яненко); – Таке личко [чернички], таке ніжне, без малюсінької плямки, наче білий первоцвіт проліска; .. і – ця чорна одіж, відцурання, забуття, за життя могила!... Словник української мови у 20 томах
- відцурання — ВІДЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відцура́тися. Забув своє відцурання (Кв.-Осн., II, 1956, 326); Тепер же, глянувши на цюю другу, маленьку черничку, я аж жахнувся в своїм серці.. Словник української мови в 11 томах