відчаюватися
відча́юватися
-ююся, -юєшся, недок., відчаятися, -аюся, -аєшся, док.
1》 Утрачати всяку надію на що-небудь; впадати у відчай, у розпач.
2》 на що і з інфін., розм. Насмілюватися, наважуватися на який-небудь безрозсудний вчинок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчаюватися — відча́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчаюватися — ВІДЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЧА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Утрачати всяку надію на що-небудь; впадати у відчай, у розпач. [Ївга:] Одарко, не одчаюйся. Словник української мови у 20 томах
- відчаюватися — див. ризикувати Словник синонімів Вусика
- відчаюватися — ВІДЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЧА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Утрачати всяку надію на що-небудь; впадати у відчай, у розпач. [Ївга:] Одарко, не одчаюйся. Словник української мови в 11 томах