відчутний

відчу́тний

-а, -е.

1》 Який сприймається органами чуття.

2》 Помітний, значний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчутний — (який сприймається органами чуття) помітний, уловимий. Словник синонімів Полюги
  2. відчутний — відчу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. відчутний — (результат) вагомий, переконливий, (удар) дошкульний, (- втрату) великий, серйозний, г. невіджалуваний. Словник синонімів Караванського
  4. відчутний — [в'іджчутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. відчутний — ВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. 1. Який сприймається органами чуття. Ледь відчутний вітерець з острова здоганяє баркаси і приносить невидиму хвилю тонких ароматів (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. відчутний — ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Словник синонімів української мови
  7. відчутний — ВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. 1. Який сприймається органами чуття. Ледь відчутний вітерець з острова здоганяє баркаси і приносить невидиму хвилю тонких ароматів (Сміл., Крила, 1954, 132); Ці відчутні на дотик і видимі нами на сцені предмети.. Словник української мови в 11 томах