відьмин
ві́дьмин
-а, -е.
Належний відьмі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відьмин — ві́дьмин прикметник Орфографічний словник української мови
- відьмин — ВІ́ДЬМИН, а, е. Належний відьмі. У правиці [Омелько] тримав мушкет, лівицею не в намітку відьмину вчепився, а затис ремінь вуздечки (Ю. Логвин); У відьминій чаші-ковчезі спалахнуло синє полум'я, і з нього вискочила метка чорна вивірка (В. Шкляр). Словник української мови у 20 томах
- відьмин — ВІ́ДЬМИН, а, е, заст. Належний відьмі. Усі люди любили її старшенького, тільки один Корнюша Безбородько в’ївся в нього, неначе відьмине помело в живе дерево (Стельмах, Хліб.., 1959, 528). Словник української мови в 11 томах
- відьмин — Відьмин, -на, -не Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118. Словник української мови Грінченка